Йод — це мікроелемент, потрібний організму для створення гормонів щитоподібної залози, яка регулює наш метаболізм.
Йод необхідний людині протягом усього життя. Нестача йоду в організмі призводить до затримки росту у дітей, порушення інтелектуальної активності, розвитку та обміну речовин.
Україна входить до переліку країн із недостатнім споживанням йоду.
Чим небезпечний дефіцит йоду?
Наслідки нестачі йоду в організмі:
* відчуття постійної втоми, слабкість, депресія;
* збільшення щитовидної залози (зоб);
* затримка росту у дітей;
* затримка інтелектуального розвитку у дітей;
* зниження розумової активності у дорослих;
* порушення обмінних процесів;
* загроза переривання вагітності (навіть незначний дефіцит йоду у жінок під час вагітності спричиняє освітні та когнітивні порушення у дітей в майбутньому);
* неонатальний гіпотиреоз;
* рак щитовидної залози;
* погіршення пам’яті, слуху;
* підвищення холестерину;
* сухість шкіри, втрата її еластичності;
* порушення роботи кишківника;
* відчуття холоду;
* різке зниження чи підвищення маси тіла;
* набряки;
* випадіння волосся тощо.
Через недостатній вміст йоду в ґрунтах регіонів України, віддалених від моря, гористих місцевостях, у низці прибережних регіонів тощо, мільйони українців щодня відчувають наслідки йододефіциту.
Скільки потрібно йоду, щоби бути здоровим?
Залежно від віку добова потреба в йоді складає від 90 до 300 мкг (1 мкг = 1 мільйонна частина грама, 10–6 г).
Для жінок така норма становить 150–300 мкг, а для чоловіків — до 300 мкг.
Для дітей:
* 0–6 років — 90 мкг;
* 6–12 років — 120 мкг.
Більшість мешканців України щодня споживає лише 40–80 мкг йоду на добу!
Експерти ВООЗ вважають безпечною дозу йоду в 1 000 мкг (1 мг) на добу.
У деяких країнах, наприклад у Японії, добове споживання йоду може досягати 20 мг на добу (20 000 мкг) через уживання морських водоростей та морепродуктів. В Австралії безпечним вважають споживання до 2 000 мкг йоду на добу для дорослих і до 1 000 мкг — для дітей.
За все життя людина споживає близько 3–5 г йоду — приблизно одну чайну ложку.
Створити надлишок йоду в організмі досить складно, оскільки 95–98% йоду, що надходить в організм, виводиться із сечею, а 2–5% — через кишківник.
Профілактика йододефіциту
Є кілька стратегій боротьби з йододефіцитом, найпоширенішою з яких є йодування солі.
Щоб уникнути йододефіциту, до щоденного раціону слід включити такі продукти:
* морепродукти (мідії, кальмари, креветки, ікру);
* білу рибу (минтай, хек, тріску та ін.);
* морську капусту (ламінарію);
* овочі (картоплю, редиску, часник, буряк, томати, баклажани, спаржу, зелену цибулю, щавель, шпинат);
* фрукти (банани, апельсини, лимони, дині, ананаси, хурму, фейхоа);
* яйця;
* молоко;
* яловичину;
* волоські горіхи.
Найпростішою профілактикою дефіциту йоду в організмі є споживання йодованої солі, насиченої цим мікроелементом. Отож для приготування щоденних страв замініть звичайну сіль на йодовану.
Україна є однією з небагатьох країн, які не мають закону про обов’язкове йодування солі. Як свідчить досвід більше 140 країн світу, де така норма прописана в законодавстві, універсальне йодування харчової солі (USI) є найефективнішим і найдешевшим способом подолання йододефіциту. За даними Глобальної йодної мережі (IGN), 129 із 197 країн світу вже ухвалили законодавчі зміни для йодування принаймні харчової солі або солі для харчової промисловості.