Сезонний афективний розлад (далі – САР) – це різновид депресивного розладу, загострення якого щороку стається у певний сезон. Він частіше загострюється восени і досягає свого піку в грудні-лютому, але буває й навпаки – депресивні епізоди трапляються лише влітку, коли світловий день найдовший.
САР офіційно визнано підтипом великого депресивного розладу. Основна різниця з просто поганим настроєм у тому, що сезонний афективний розлад відчутно псує звичний хід життя, бо заважає людині працювати, радіти тим речам, які раніше приносили задоволення, пригнічує бажання зустрічатись із друзями та взагалі виходити з дому, щось робити. І з цього стану досить важко вибратись самотужки.
Симптоми САР:
пригнічений настрій день у день наприкінці осені та взимку (або ж, навпаки, влітку);
низький рівень енергії, відсутність задоволення від звичної приємної активності;
відчуття власної нікчемності, неефективності, сорому;
підвищена дратівливість;
труднощі з концентрацією;
потяг до солодкого та жирного і, як наслідок, набір ваги;
постійне бажання спати;
болі незрозумілого походження.
Чому так стається?
Наш мозок реагує на світло – його тривалість, інтенсивність, спектр – і починає інакше виробляти низку речовин, що впливають на добові ритми активності, роботу самого мозку або на все тіло. Зокрема, це гормон мелатонін та нейромедіатор серотонін. Як наслідок, людина стає апатичною і навіть сумною, сонливою, охочою до «комфортної їжі» та неохочою до активності.
У давні часи такі зміни в поведінці людини допомагали пережити зиму. Нині ж вони втратили доречність і радше заважають плідному життю. Найвразливіші до САР жінки молодого та середнього віку та люди, в яких були чи є інші психічні розлади.
САР долають психотерапією, змінами способу життя, антидепресантами, світловою терапією чи комбінацією цих підходів.
Матеріал підготовлено в межах впровадження Всеукраїнської програми ментального здоров’я Ти як? за ініціативою Олени Зеленської.