ОТРУЙНІ РЕЧОВИНИ НЕРВОВО-ПАРАЛІТИЧНОЇ ДІЇ

(зарин, зоман, V-х).

Ця група також представлена значною кількістю інсектицидів: тіофос, метафос меркаптофос, карбофос, хлорофос, метілмеркаптофос.

Це рідини (гази) без кольору, запаху і смаку, стійкі на місцевості (від декількох годин до декількох тижнів літом, і від доби до декількох місяців зимою в залежності від отруйної речовини і температури навколишнього середовища).

Проникають в організм людини будь-якими шляхами – через органи дихання, через шкіру і слизові оболонки, через шлунково-кишковий тракт.

Основою патогенезу дії ФОС на організм людини є інгібіція ферменту холінестерази, який розщеплює ацетилхолін на після синаптичній мембрані, внаслідок чого у синаптичній щілині накопичується надлишок ацетилхоліну, виникає перезбудження холінергічних структур нервової системи.

Ознаки ураження: слинотеча, звуження зіниць (міоз), підвищене виділення поту, слабкість, важке дихання, нудота, блювання, втрата свідомості, судоми з’являються через 1-15 хвилин після ураження залежності від шляху проникнення отруйної речовини та її дози).

У випадку контакту з ФОС, своєчасним і правильним вжиттям заходів першої допомоги можна попередити (ослабити) розвиток ураження. Для цього слід в першу чергу негайно припинити подальше надходження отрути в організм. При попаданнi ФОС на шкіру необхідно якомога швидше (в перші хвилини після зараження) обробити заражені ділянки шкіри рідиною індивідуального протихiмiчного пакету (IПП) або 10-15% розчином аміаку; одночасно прийняти всередину профілактичний антидот. У випадку потрапляння в очі крапель ФОС рекомендується промивання очей водою або 2% розчином натрiю гідрокарбонату, після чого слід застосувати атропін у вигляді очних крапель і прийняти всередину антидот. При підозрі на отруєння зараженою водою або продуктами харчування необхідно провести беззондове промивання шлунку водою і ввести адсорбент (активоване вугілля).

При перших ознаках ураження:

  • одягання протигаза;

  • введення антидоту (тарен)
  • при необхідності провести штучне дихання (за межами району зараження);
  • при втраті свідомості фіксація язика;
  • евакуація з поля бою і хімічного осередку в першу чергу.

ОТРУЙНІ РЕЧОВИНИ ЗАГАЛЬНООТРУЙНОЇ ДІЇ

Синильна кислота летюча рідина, без кольору, з запахом гіркого мигдалю;

Хлорціан летка рідина, без кольору, з різким подразнюючим запахом,

Нестійкі на місцевості: токсичність зберігається до 30 хвилин.

Проникають в організм тільки через легені.

Речовини цієї групи викликають тканинну гіпоксію за рахунок блокади тканинного дихання. Синильна кислота та ціаніди блокують цитохром А та А3 (цитохромоксидазу), які активують кисень для поєднання з протонами. Внаслідок цього виникає артеріалізація венозної крові. Чим важче отруєння, тим менша артеріовенозна різниця насичення крові киснем.

Ознаки ураження: запах гіркого мигдалю, металевий присмак в роті, стиснення за грудиною, слабкість, головний біль, нудота, блю- вота, задишка, біль в серці, збудження, страх смерті. Характерно що слизові оболонки і обличчя мають рожеве забарвлення. В важких випадках з’являються судоми і часто наступає смерть.

Домедична допомога:

  • одягання протигаза;

  • евакуювати із зараженої атмосфери;
  • за необхідності штучна вентиляція легень (за межами району зараження).

ОТРУЙНІ РЕЧОВИНИ ШКІРНО-РЕЗОРБТИВНОЇ ДІЇ

(типу іприт)

Це рідини з слабким запахом гірчиці, стійкі (від одної доби до декількох тижнів), проникають в організм людини будь-яким шляхом.

Перші ознаки ураження з’являються через декілька годин після застосування отруйних речовин (від 2-3 до 10-12 годин). На місці ураження з’являються еритема, без болю, але часто з інтенсивним свербінням. Ще через 12-24 години навколо еритеми з’являються пухирі наповнені рідиною, які поступово зливаються і через 2-3 доби на їх місці з’являються виразки. Загоєння поступове (від 1-2 тижнів до 1- 2місяців).

Домедична допомога:

  • часткова санітарна обробка;
  • одягти засоби особистого захисту (протигаз, ЗЗК);
  • після виходу із зараженої території повторна часткова санітарна обробка;
  • евакуація з поля бою (з осередку зараження) в другу чергу.

Для профілактики уражень застосовується імпрегноване обмундирування.

ОТРУЙНІ РЕЧОВИНИ ЗАДУШЛИВОЇ ДІЇ (фосген, дифосген)

Це рідини без кольору, з запахом зіпрілого сіна або гнилих яблук, при звичайних умовах переходять в пароподібний стан. Стійкість на місцевості 15-30 хвилин. Пара важча від повітря в 3,5 рази. Уражаються органи дихання.

Перші ознаки ураження: кашель, важке дихання, нудота, блювання, страх смерті зникають, як тільки припиняється дія отруйної речовини. Починається стадія прихованих явищ, яка може продовжуватись від 1-2 до 12-24 годин. У цей період ознак ураження майже нема, але в організмі розвивається набряк легень.

Домедична допомога:

  • одягнути протигаз;
  • забезпечити повний фізичний спокій і зігрівання ураженого;
  • винести (вивезти) ураженого з хімічного осередку на етап медичної евакуації незалежно від його стану.

ОТРУЙНІ РЕЧОВИНИ ПСИХОТОМІМЕТИЧНОЇ ДІЇ (типу BZ)

Це стійкі речовини, без кольору.

В організм людини проникають будь- якими шляхами.

Перші ознаки ураження: розширені зіниці, зниження зору на близьких відстанях (спазм акомодації), сухість в роті, втрата орієнтування у часі і просторі, порушення свідомості, зорові, слухові і тактильні галюцинації, страх. При відсутності лікування такий стан може продовжуватись від 1 до 5 діб, а потім, протягом 1-2 тижнів залишається стан астенії. Після перенесеного психозу потерпілі не пам’ятають, що відбувалось під час психозу.

Домедична допомога:

  • відібрати зброю;
  • одягнути протигаз;
  • зв’язати і евакуювати.

ОТРУЙНІ РЕЧОВИНИ ПОДРАЗЛИВОЇ ДІЇ (типу CS, CR)

Це кристалічні речовини без кольору.

Викликають подразнення слизових оболонок при концентрації 0,005мг/л.

Перші ознаки ураження: печія і біль в очах, носоглотці, за грудиною, сльозотеча, чхання, кашель, слинотеча, задишка, нудота, блювання та, іноді пронос, носова кровотеча. Симптоми подразнення продовжують зростати і після одягання протигазу (виходу із зараженої ділянки) протягом 10-15 хвилин. Ознаки ураження зберігаються від 1-3 годин до двох діб.

Домедична допомога:

  • одягнути протигаз;
  • вийти (вивести) з зараженої ділянки; евакуація тільки в окремих випадках.

ОТРУЄННЯ НЕВІДОМИМ ГАЗОМ

Критерії діагностики:

  • при впливі газів подразнюючої дії (хлор, розчин аміаку, формальдегід, фосген) відмічаються «першіння» в горлі, кашель, опіки шкіри та слизових;

  • при впливі газів задушливої дії (аргону, неону, гелію, водню, азоту, метану, етану, ацетилену, бутану, пропану, природного газу та двоокису вуглецю) відмічаються прискорене дихання, кашель;

  • при дії токсичних газів (сірководень, метилбромід, фосфорор- ганічні сполуки, вуглекислий газ, синільна кислота) відмічаються: запаморочення, головний біль, слабкість, потьмарення свідомості, нудота, блювання, погіршення зору, прискорений пульс, задишка, кома.

Домедична допомога надається у вигляді взаємодопомоги:

  • припинити дію отруйного газу: вдягнути протигаз, винести постраждалого на свіже повітря;

  • покласти постраждалого (на ноші) в положенні набік;

  • забезпечити прохідність дихальних шляхів;

  • застосувати штучну вентиляцію легень методом “рот до рота”;

  • повідомити лікаря (фельдшера), направити на вищий рівень медичного забезпечення.

Транспортування:

при відсутності порушень життєвих функцій продовжити заходи, викладені вище та негайно направити в госпіталь. Транспортувати лежачи.

ОТРУЄННЯ НЕВІДОМОЮ РЕЧОВИНОЮ

Критерії діагностики:

  • нудота, блювання;
  • слинотеча або сухість слизових оболонок;
  • розлади психіки, можливе психомоторне збудження; судоми;
  • порушення свідомості;
  • зміна кольору шкіри та слизових.

Домедична допомога надається у вигляді взаємодопомоги:

  • покласти хворого (на ноші) в положенні на бік; забезпечити прохідність дихальних шляхів; забезпечити доступ свіжого повітря;

  • за необхідністю застосувати штучну вентиляцію легень методом

  • рот дорота”;

  • перевірити наявність пульсу;
  • штучно викликати блювоту;

  • повідомити лікаря (фельдшера), направити на вищий рівень медичного забезпечення.

Транспортування:

при відсутності порушень життєвих функцій продовжити заходи, викладені вище, та негайно направити в госпіталь. Транспортувати лежачи.

ОТРУЄННЯ ЧАДНИМ ГАЗОМ

Отруєння може статись під час роботи бензинових двигунів, при згорянні природного газу, при пожежах.

Головні ознаки та симптоми отруєння чадним газом: головний біль, нудота, задуха, сплутаність свідомості, м’язова слабкість, червоний колір обличчя. Тривала дія чадного газу може призвести до смерті.

Домедична допомога при отруєнні чадним газом:

  • потерпілого потрібно негайно винести на свіже повітря;
  • звільнити від тугого одягу, який заважає диханню, розстібнути комір і ремінь;

  • на голову і груди потерпілого слід покласти холодний компрес; напоїти гарячим чаєм, кавою;
  • при зупинці дихання та кровообігу серцево-легенева реанімація;

  • піднести до ніздрів шматочок вати, змочений нашатирним спиртом.

Домедична допомога в бойових та небойових умовах при радіаційних ураженнях

В бойових умовах заходи першої медичної допомоги спрямовані на усунення або послаблення початкових ознак променевих уражень. Вони виконуються в порядку само- або взаємодопомоги, санітарами і санінструкторами рот у вогнищі ураження або на етапах медичної евакуації.

Послідовність заходів подана з врахуванням їх пріоритетності:

  • безпосередньо після ядерного вибуху для ЗПР на опромінення військовослужбовцям прийняти з аптечки індивідуальної (АІ) протиблювотний засіб – диметкарб (0,2 гр) або етаперазин;

  • негайна евакуація постраждалого з зони радіоактивного забруднення, направлення ураженого в профільний медичний заклад при транспортабельному його стані (дотримуватись правил транспортування уражених);

  • при небезпеці подальшого опромінення (перебування на місцевості забрудненій радіоактивними речовинами) прийняти радіозахисний засіб – цистамін 6 таблеток за раз (1,2 г) усередину (з АІ);

  • використання індивідуальних і колективних засобів захисту (респіратори, протигази тощо);

  • при підозрі на пероральне надходження радіонуклідів – беззондове промивання шлунку, достатнє пиття;

  • при комбінованому радіаційному ураженні (ГПХ+травма+опік тощо) – заходи щодо припинення дії на ураженого механічного або термічного факторів, зупинки кровотечі: накладання імпровізованого (або стандартного) джгута вище місця кровотечі; притискання артерії вище, вени – нижче рани; за допомогою марлевого (по можливості стерильного) тампону безпосередньо в рані;

  • усунення перешкод для вільного дихання: видалення з ротової порожнини сторонніх предметів і субстанцій (відкрити рот потерпілому; повернути його голову на бік; пальцем обгорнутим матеріалом, очистити порожнину рота);

  • протишокові заходи: знеболювання;

  • при проникаючих пораненнях грудної клітки – оклюзивна пов’язка з метою зупинки надходження повітря всередину;

  • дезактивація рани (опіку), забрудненої радіоактивними речовинами шляхом рясного промивання водою, створення венозної гіперемії (венозний джгут – вище рани, артерію не притискати), з метою посилення венозної кровотечі з рани;

  • іммобілізація кінцівки при переломах, ушкодженні суглобів, опіках; бинтування, охолодження;

  • у випадку забруднення радіоактивним йодом з метою попередження ураження щитовидної залози дають препарати стабільного йоду (таблетки калію-йодиду 0,125 всередину або 5% розчину йоду -44 краплі на стакан води) або нанести 5% розчин йоду на шкіру;

  • часткова санітарна обробка (ЧСО) відкритих ділянок шкіри, слизових рота, очей, глотки, струменем прохолодної (30оС) води при ймовірному зараженні їх понад припустимий рівень, витрушування одягу поза зоною ураження.

У вогнищі та на радіоактивно забрудненій території групу важко уражених евакуюють у першу чергу.

Екстрена «йодна профілактика»

Для профілактики радіаційного впливу радіоізотопів йоду застосовують препарати стабільного йоду, які ефективно запобігають накопиченню радіоізотопів в щитовидній залозі і сприяють їх виведенню з організму.

Для йодної профілактики застосовують йодистий калій в таблетках:

  • дорослі і підлітки старше 12 років – 1 табл. 125 мг,

  • діти 2-12 років – ½ табл. 64 мг,

  • діти віком до 2 років – 1/4 табл. 32 мг після прийому їжі разом з киселем, чаєм або водою 1 раз на день протягом 7 діб.

При цьому досягається практично 100% захист.

 У надзвичайних ситуаціях у випадках відсутності таблеток йодиду калію як вимушений захід можна використовувати інші препарати, що містять йод, такі як спиртова настоянка йоду або розчин Люголя. Дорослі і підлітки старше 12 років приймають по 44 краплі на склянку води або молока після їжі один раз в день (або по 22 краплі вранці і ввечері) протягом 7 днів. Молоко не повинно містити ізотопів йоду. Для дітей до 2 років 5% настойку йоду застосовують по 1-2 краплі на 100 мл молока або суміші три рази в день протягом 7 днів.