ОТРУЙНІ РЕЧОВИНИ НЕРВОВО-ПАРАЛІТИЧНОЇ ДІЇ
(зарин, зоман, V-х).
Ця група також представлена значною кількістю інсектицидів: тіофос, метафос меркаптофос, карбофос, хлорофос, метілмеркаптофос.
Це рідини (гази) без кольору, запаху і смаку, стійкі на місцевості (від декількох годин до декількох тижнів літом, і від доби до декількох місяців зимою в залежності від отруйної речовини і температури навколишнього середовища).
Проникають в організм людини будь-якими шляхами – через органи дихання, через шкіру і слизові оболонки, через шлунково-кишковий тракт.
Основою патогенезу дії ФОС на організм людини є інгібіція ферменту холінестерази, який розщеплює ацетилхолін на після синаптичній мембрані, внаслідок чого у синаптичній щілині накопичується надлишок ацетилхоліну, виникає перезбудження холінергічних структур нервової системи.
Ознаки ураження: слинотеча, звуження зіниць (міоз), підвищене виділення поту, слабкість, важке дихання, нудота, блювання, втрата свідомості, судоми з’являються через 1-15 хвилин після ураження (в залежності від шляху проникнення отруйної речовини та її дози).
У випадку контакту з ФОС, своєчасним і правильним вжиттям заходів першої допомоги можна попередити (ослабити) розвиток ураження. Для цього слід в першу чергу негайно припинити подальше надходження отрути в організм. При попаданнi ФОС на шкіру необхідно якомога швидше (в перші хвилини після зараження) обробити заражені ділянки шкіри рідиною індивідуального протихiмiчного пакету (IПП) або 10-15% розчином аміаку; одночасно прийняти всередину профілактичний антидот. У випадку потрапляння в очі крапель ФОС рекомендується промивання очей водою або 2% розчином натрiю гідрокарбонату, після чого слід застосувати атропін у вигляді очних крапель і прийняти всередину антидот. При підозрі на отруєння зараженою водою або продуктами харчування необхідно провести беззондове промивання шлунку водою і ввести адсорбент (активоване вугілля).
При перших ознаках ураження:
одягання протигаза;
- введення антидоту (тарен)
- при необхідності провести штучне дихання (за межами району зараження);
- при втраті свідомості фіксація язика;
- евакуація з поля бою і хімічного осередку в першу чергу.
ОТРУЙНІ РЕЧОВИНИ ЗАГАЛЬНООТРУЙНОЇ ДІЇ
Синильна кислота – летюча рідина, без кольору, з запахом гіркого мигдалю;
Хлорціан – летка рідина, без кольору, з різким подразнюючим запахом,
Нестійкі на місцевості: токсичність зберігається до 30 хвилин.
Проникають в організм тільки через легені.
Речовини цієї групи викликають тканинну гіпоксію за рахунок блокади тканинного дихання. Синильна кислота та ціаніди блокують цитохром А та А3 (цитохромоксидазу), які активують кисень для поєднання з протонами. Внаслідок цього виникає артеріалізація венозної крові. Чим важче отруєння, тим менша артеріовенозна різниця насичення крові киснем.
Ознаки ураження: запах гіркого мигдалю, металевий присмак в роті, стиснення за грудиною, слабкість, головний біль, нудота, блю- вота, задишка, біль в серці, збудження, страх смерті. Характерно що слизові оболонки і обличчя мають рожеве забарвлення. В важких випадках з’являються судоми і часто наступає смерть.
Домедична допомога:
одягання протигаза;
- евакуювати із зараженої атмосфери;
за необхідності – штучна вентиляція легень (за межами району зараження).
ОТРУЙНІ РЕЧОВИНИ ШКІРНО-РЕЗОРБТИВНОЇ ДІЇ
(типу іприт)
Це рідини з слабким запахом гірчиці, стійкі (від одної доби до декількох тижнів), проникають в організм людини будь-яким шляхом.
Перші ознаки ураження з’являються через декілька годин після застосування отруйних речовин (від 2-3 до 10-12 годин). На місці ураження з’являються еритема, без болю, але часто з інтенсивним свербінням. Ще через 12-24 години навколо еритеми з’являються пухирі наповнені рідиною, які поступово зливаються і через 2-3 доби на їх місці з’являються виразки. Загоєння поступове (від 1-2 тижнів до 1- 2місяців).
Домедична допомога:
- часткова санітарна обробка;
- одягти засоби особистого захисту (протигаз, ЗЗК);
- після виходу із зараженої території повторна часткова санітарна обробка;
- евакуація з поля бою (з осередку зараження) в другу чергу.
Для профілактики уражень застосовується імпрегноване обмундирування.
ОТРУЙНІ РЕЧОВИНИ ЗАДУШЛИВОЇ ДІЇ (фосген, дифосген)
Це рідини без кольору, з запахом зіпрілого сіна або гнилих яблук, при звичайних умовах переходять в пароподібний стан. Стійкість на місцевості 15-30 хвилин. Пара важча від повітря в 3,5 рази. Уражаються органи дихання.
Перші ознаки ураження: кашель, важке дихання, нудота, блювання, страх смерті – зникають, як тільки припиняється дія отруйної речовини. Починається стадія прихованих явищ, яка може продовжуватись від 1-2 до 12-24 годин. У цей період ознак ураження майже нема, але в організмі розвивається набряк легень.
Домедична допомога:
- одягнути протигаз;
- забезпечити повний фізичний спокій і зігрівання ураженого;
- винести (вивезти) ураженого з хімічного осередку на етап медичної евакуації незалежно від його стану.
ОТРУЙНІ РЕЧОВИНИ ПСИХОТОМІМЕТИЧНОЇ ДІЇ (типу BZ)
Це стійкі речовини, без кольору.
В організм людини проникають будь- якими шляхами.
Перші ознаки ураження: розширені зіниці, зниження зору на близьких відстанях (спазм акомодації), сухість в роті, втрата орієнтування у часі і просторі, порушення свідомості, зорові, слухові і тактильні галюцинації, страх. При відсутності лікування такий стан може продовжуватись від 1 до 5 діб, а потім, протягом 1-2 тижнів залишається стан астенії. Після перенесеного психозу потерпілі не пам’ятають, що відбувалось під час психозу.
Домедична допомога:
- відібрати зброю;
- одягнути протигаз;
- зв’язати і евакуювати.
ОТРУЙНІ РЕЧОВИНИ ПОДРАЗЛИВОЇ ДІЇ (типу CS, CR)
Це кристалічні речовини без кольору.
Викликають подразнення слизових оболонок при концентрації 0,005мг/л.
Перші ознаки ураження: печія і біль в очах, носоглотці, за грудиною, сльозотеча, чхання, кашель, слинотеча, задишка, нудота, блювання та, іноді пронос, носова кровотеча. Симптоми подразнення продовжують зростати і після одягання протигазу (виходу із зараженої ділянки) протягом 10-15 хвилин. Ознаки ураження зберігаються від 1-3 годин до двох діб.
Домедична допомога:
- одягнути протигаз;
- вийти (вивести) з зараженої ділянки; евакуація тільки в окремих випадках.
ОТРУЄННЯ НЕВІДОМИМ ГАЗОМ
Критерії діагностики:
при впливі газів подразнюючої дії (хлор, розчин аміаку, формальдегід, фосген) відмічаються «першіння» в горлі, кашель, опіки шкіри та слизових;
при впливі газів задушливої дії (аргону, неону, гелію, водню, азоту, метану, етану, ацетилену, бутану, пропану, природного газу та двоокису вуглецю) відмічаються прискорене дихання, кашель;
при дії токсичних газів (сірководень, метилбромід, фосфорор- ганічні сполуки, вуглекислий газ, синільна кислота) відмічаються: запаморочення, головний біль, слабкість, потьмарення свідомості, нудота, блювання, погіршення зору, прискорений пульс, задишка, кома.
Домедична допомога надається у вигляді взаємодопомоги:
припинити дію отруйного газу: вдягнути протигаз, винести постраждалого на свіже повітря;
покласти постраждалого (на ноші) в положенні набік;
забезпечити прохідність дихальних шляхів;
застосувати штучну вентиляцію легень методом “рот до рота”;
повідомити лікаря (фельдшера), направити на вищий рівень медичного забезпечення.
Транспортування:
при відсутності порушень життєвих функцій продовжити заходи, викладені вище та негайно направити в госпіталь. Транспортувати лежачи.
ОТРУЄННЯ НЕВІДОМОЮ РЕЧОВИНОЮ
Критерії діагностики:
- нудота, блювання;
- слинотеча або сухість слизових оболонок;
- розлади психіки, можливе психомоторне збудження; судоми;
- порушення свідомості;
- зміна кольору шкіри та слизових.
Домедична допомога надається у вигляді взаємодопомоги:
покласти хворого (на ноші) в положенні на бік; забезпечити прохідність дихальних шляхів; забезпечити доступ свіжого повітря;
за необхідністю застосувати штучну вентиляцію легень методом
“рот дорота”;
- перевірити наявність пульсу;
штучно викликати блювоту;
повідомити лікаря (фельдшера), направити на вищий рівень медичного забезпечення.
Транспортування:
при відсутності порушень життєвих функцій продовжити заходи, викладені вище, та негайно направити в госпіталь. Транспортувати лежачи.
ОТРУЄННЯ ЧАДНИМ ГАЗОМ
Отруєння може статись під час роботи бензинових двигунів, при згорянні природного газу, при пожежах.
Головні ознаки та симптоми отруєння чадним газом: головний біль, нудота, задуха, сплутаність свідомості, м’язова слабкість, червоний колір обличчя. Тривала дія чадного газу може призвести до смерті.
Домедична допомога при отруєнні чадним газом:
- потерпілого потрібно негайно винести на свіже повітря;
звільнити від тугого одягу, який заважає диханню, розстібнути комір і ремінь;
- на голову і груди потерпілого слід покласти холодний компрес; напоїти гарячим чаєм, кавою;
при зупинці дихання та кровообігу – серцево-легенева реанімація;
піднести до ніздрів шматочок вати, змочений нашатирним спиртом.
Домедична допомога в бойових та небойових умовах при радіаційних ураженнях
В бойових умовах заходи першої медичної допомоги спрямовані на усунення або послаблення початкових ознак променевих уражень. Вони виконуються в порядку само- або взаємодопомоги, санітарами і санінструкторами рот у вогнищі ураження або на етапах медичної евакуації.
Послідовність заходів подана з врахуванням їх пріоритетності:
безпосередньо після ядерного вибуху для ЗПР на опромінення військовослужбовцям прийняти з аптечки індивідуальної (АІ) протиблювотний засіб – диметкарб (0,2 гр) або етаперазин;
негайна евакуація постраждалого з зони радіоактивного забруднення, направлення ураженого в профільний медичний заклад при транспортабельному його стані (дотримуватись правил транспортування уражених);
при небезпеці подальшого опромінення (перебування на місцевості забрудненій радіоактивними речовинами) прийняти радіозахисний засіб – цистамін 6 таблеток за раз (1,2 г) усередину (з АІ);
використання індивідуальних і колективних засобів захисту (респіратори, протигази тощо);
при підозрі на пероральне надходження радіонуклідів – беззондове промивання шлунку, достатнє пиття;
при комбінованому радіаційному ураженні (ГПХ+травма+опік тощо) – заходи щодо припинення дії на ураженого механічного або термічного факторів, зупинки кровотечі: накладання імпровізованого (або стандартного) джгута вище місця кровотечі; притискання артерії вище, вени – нижче рани; за допомогою марлевого (по можливості стерильного) тампону безпосередньо в рані;
усунення перешкод для вільного дихання: видалення з ротової порожнини сторонніх предметів і субстанцій (відкрити рот потерпілому; повернути його голову на бік; пальцем обгорнутим матеріалом, очистити порожнину рота);
протишокові заходи: знеболювання;
при проникаючих пораненнях грудної клітки – оклюзивна пов’язка з метою зупинки надходження повітря всередину;
дезактивація рани (опіку), забрудненої радіоактивними речовинами шляхом рясного промивання водою, створення венозної гіперемії (венозний джгут – вище рани, артерію не притискати), з метою посилення венозної кровотечі з рани;
іммобілізація кінцівки при переломах, ушкодженні суглобів, опіках; бинтування, охолодження;
у випадку забруднення радіоактивним йодом з метою попередження ураження щитовидної залози дають препарати стабільного йоду (таблетки калію-йодиду 0,125 всередину або 5% розчину йоду -44 краплі на стакан води) або нанести 5% розчин йоду на шкіру;
часткова санітарна обробка (ЧСО) відкритих ділянок шкіри, слизових рота, очей, глотки, струменем прохолодної (30оС) води при ймовірному зараженні їх понад припустимий рівень, витрушування одягу поза зоною ураження.
У вогнищі та на радіоактивно забрудненій території групу важко уражених евакуюють у першу чергу.
Екстрена «йодна профілактика»
Для профілактики радіаційного впливу радіоізотопів йоду застосовують препарати стабільного йоду, які ефективно запобігають накопиченню радіоізотопів в щитовидній залозі і сприяють їх виведенню з організму.
Для йодної профілактики застосовують йодистий калій в таблетках:
дорослі і підлітки старше 12 років – 1 табл. 125 мг,
діти 2-12 років – ½ табл. 64 мг,
діти віком до 2 років – 1/4 табл. 32 мг після прийому їжі разом з киселем, чаєм або водою 1 раз на день протягом 7 діб.
При цьому досягається практично 100% захист.
У надзвичайних ситуаціях у випадках відсутності таблеток йодиду калію як вимушений захід можна використовувати інші препарати, що містять йод, такі як спиртова настоянка йоду або розчин Люголя. Дорослі і підлітки старше 12 років приймають по 44 краплі на склянку води або молока після їжі один раз в день (або по 22 краплі вранці і ввечері) протягом 7 днів. Молоко не повинно містити ізотопів йоду. Для дітей до 2 років 5% настойку йоду застосовують по 1-2 краплі на 100 мл молока або суміші три рази в день протягом 7 днів.