Шановні колеги,
останній рік спостерігається збільшення хворих на інфекційний мононуклеоз (герпесвірус людини 4 типу, вірус Епштейн-Барра – EBV), причому з атиповим перебігом хвороби, що утруднює своєчасну діагностику та призводить до діагностичних помилок.
Тому я хочу нагадати деякі положення стосовно цього захворювання та зосередитись на особливостях сучасного перебігу.
Як ви знаєте, типове захворювання має наступні характеристики:
- тріада: гарячка, фарингіт та лімфаденопатія;
- хворіють частіше молоді люди, багато – безсимптомного перебігу (до 90% дорослих мають антитіла);
- можуть уражатися багато органів та систем (печінка, нирки, легені, ЦНС тощо);
- призначення деяких антибіотиків (амоксицилін, фторхінолони) провокує у хворих шкірні висипання (див. фото);
- серед ускладнень в гострий період найнебезпечніше- розрив селезінки;
- типові зміни в крові характеризуються розвитком лейкоцитозу, лімфоцитозу та появою атипових мононуклеарів (віроцитів); іноді – тромбоцитопенія, навіть значна;
- в подальшому, якщо індукована EBV проліферація В-лімфоцитів стає неконтрольованою, можуть виникнути злоякісні пухлини (назофарингеальна карцинома, лімфоми Ходжкіна, Беркітта, лейоміосаркоми тощо);
- останнє свідчить про надважливість своєчасної діагностики для призначення адекватного лікування та попередження можливих негативних наслідків;
- специфічна діагностика включає визначення ПЛР ДНК EBV та серологічні маркери.
Які особливості сучасного перебігу захворювання:
- фебрильна температура тіла може тривати від 10 до 30 днів із резистентністю до жарознижуючих препаратів, ГКС та інших методів лікування;
- явища фарингіту можуть бути не виражені;
- генералізована лімфаденопатія може бути відсутня, але спостерігається збільшення селезінки, лімфовузлів середостіння та/або черевної порожнини; для верифікації цих змін необхідні відповідні дослідження (УЗД, КТ);
- в загальному аналізі крові віроцити можуть зʼявлятися запізно (на другому тижні захворювання);
- (!) ПЛР може бути негативна також, незважаючи на високу температуру, особливо при несвоєчасному (запізньому) призначенні; діагноз в такому випадку встановлюється на підставі типової серологічної діагностики;
- може бути відсутній лейкоцитоз, навпаки – лейкопенія, іноді – значна, анемія (частіше при надмірному застосуванні жарознижуючих засобів в дебюті захворювання).
Наостанок хочу зауважити наступне: якщо у хворого має місце гарячка більше, ніж 5-7 днів і у вас немає впевненості в діагнозі – спрямовуйте хворих до стаціонару, де є більше можливостей діагностики, консультацій різних спеціалістів та лабораторного моніторингу. Останнім часом значна кількість тяжких хворих із мононуклеозоподібним синдромом, ми дуже тісно співпрацюємо з гематологами. Також хочу зауважити, що призначення ГКС без чіткого діагнозу заважає в подальшому оцінювати результати деяких специфічних досліджень. Тому спочатку діагноз – потім лікування.
Незабаром ми проведемо семінар, де у тому числі будемо обговорювати ці питання та розбирати клінічні випадки.
Бажаю успіхів та бережіть себе!