Рак підшлункової залози – третя провідна причина смертності від онкологічних захворювань, хоча становить лише 3,2% вперше діагностованих злоякісних новоутворень.
Причиною є низька поточна 5-річна виживаність у 10% для всіх пацієнтів, проте виживання значно варіюється в залежності від ступеня захворювання та резектабельності.
Рак екзокринної частини підшлункової залози становить приблизно 90% раку підшлункової залози, при цьому найбільш поширений гістологічний підтип – протокова аденокарцинома підшлункової залози (ПАПЗ).
При ПАПЗ початкова діагностична оцінка повинна включати двофазну КТ підшлункової залози з контрастним посиленням або МРТ із субміліметровими аксіальними зрізами.
Лабораторні дослідження повинні включати сироватковий вуглеводний антиген (СА) 19-9, а також сироваткові амінотрансферази для оцінки ураження печінки та сироваткову лужну фосфатазу, білірубін та ліпазу для оцінки обструкції жовчовивідних шляхів та/або супутнього панкреатиту.
Хірургічне втручання є єдиним потенційно радикальним методом лікування пацієнтів із ПАПЗ, проте приблизно у 80% пацієнтів буде метастатичне чи локально нерезектабельне захворювання через залучення судин. Фізичний стан пацієнта також допомагає визначити кандидата на резекцію на додачу до ретельної оцінки передопераційної візуалізації. Для тих пацієнтів, які не підходять для резекції, може бути розглянуто лікування хіміотерапією, променевою терапією або медикаментозною та немедикаментозною підтримуючою терапією.
Детальніше про рак підшлункової залози читайте у нас на сайті:
https://gmka.org/uk/rak-pidshlunkovoyi-zalozy/
