Кишкова непрохідність – це ургентний, або невідкладний хірургічний стан, який потребує негайного хірургічного втручання.
Найчастіше причиною є звукова хвороба органів черевної порожнини, яка розвивається після оперативних втручань на очеревинній порожнині. На другому місці – пухлини кишківника, в дітей – глистяні інвазії.
Клінічний перебіг цієї патології поділяється на такі фази:
- Фаза «ілеусного крику». Триває близько 12 годин. Основним симптомом є дуже сильний переймоподібний біль у животі, після якого виникають короткочасні «світлі проміжки».
- Фаза інтоксикації. Триває кілька днів. Біль стає постійним, без переймоподібного характеру. З’являється здуття, асиметрія живота, відсутня перистальтика.
- Фаза перитоніту. Розвивається через 3–4 дні від початку захворювання. Це дуже важкий період, для якого характерне пригнічення життєво важливих систем організму.
Основними ознаками цієї патології є:
- Біль у животі – найперший і основний симптом. На початку хвороби він виникає в тій ділянці живота, де утворилася непрохідність і має переймоподібний характер. У міру прогресування больове відчуття трохи притупляється і стає постійним. У цей період дуже складно визначити точну локалізацію ураження, оскільки живіт болить у всіх відділах однаково.
- Нудота і блювання, що не приносить полегшення. Ці симптоми виникають за високої непрохідності кишечника.
- Затримка випорожнень і газів.
- Метеоризм (здуття живота).
- Асиметрія живота. Його форма залежить від локалізації кишкової непрохідності. Наприклад, за високої непрохідності живіт збільшується у верхніх відділах, а в разі інвагінації асиметрія найчастіше виникає в правій клубовій області.
- Язик на початку захворювання вологий, але з прогресуванням хвороби стає сухим.
- Порушення загального стану. У хворого виникають млявість, слабкість, знижується артеріальний тиск, частішає пульс, можливе запаморочення, аж до втрати свідомості.