Інсулінорезистентність – це дедалі гірша відповідь клітин на дію гормону інсуліну.
Така нечутливість до інсуліну стає на заваді належного розподілу глюкози по тканинах. Як наслідок, у прагненні нормалізувати рівень глюкози крові інсуліну виробляється ще більше.
Спроможність підшлункової це робити тим часом може погіршуватися.
Ключовими чинниками розвитку нечутливості до інсуліну найчастіше є комбінація таких чинників:
- надлишок калорій в раціоні та як наслідок – набір маси тіла рахунком жирової тканини;
- постійно високий рівень глюкози, бо людина постійно щось під’їдає;
- накопичення вісцерального жиру (довкола внутрішніх органів);
- Високий рівень холестерину (зокрема, забагато ліпопротеїнів низької та дуже низької щільності – це показує розгорнутий аналіз на холестерин);
- надлишок натрію в раціоні (соління, ковбаси, білий хліб, фастфуд);
- брак мікронутрієнтів через незбалансоване харчування (фастфуд, акцент на солодощі, брак городини та інших цільних харчів);
- приймання певних ліків (глюкокортикоїди, антиандрогени, деякі антидепресанти, антипсихотичні препарати);
- малорухливий спосіб життя.
Наслідками втрати чутливості до інсуліну є високий тиск, порушений баланс жирів і високий рівень сечовини у крові, недоречне запалення (не пов’язане з боротьбою імунної системи зі збудниками хвороб), втрата судинами спроможності адекватно реагувати на зміни кровотоку, та схильність до тромбозів.
За 10-15 років інсулінорезистентність може стати цукровим діабетом 2 типу, а ризик інсульту чи інфаркту зростає в рази.
Першочергові заходи з повернення чутливості до інсуліну – це зміни способу життя, а саме:
Зменшення споживання калорій та маси тіла.
Побудова раціону з цільних свіжих продуктів чи приготованих відварюванням, тушкуванням чи запіканням за температури до 180 °C (за такої температури не утворюються сполуки, що можуть сприяти розвитку діабету).
Виключення продуктів із високим глікемічним індексом (все те, від чого ми швидко відчуваємо ситість, і потім так само швидко – голод, себто солодощі, картопляне пюре, мюслі, білий хліб).
Навантаження м’язів тренуваннями.
Повноцінний сон.
Лікар чи лікарка можуть також призначити медикаменти для нормалізації рівня глюкози та холестерину.
Якщо уже є серцево-судинні хвороби чи неалкогольна жирова хвороба печінки, то їх також слід лікувати медикаментозно.