Всупереч загальноприйнятому визначенню вітамін D (кальциферол) не є суто «справжнім» незамінним вітаміном, оскільки він функціонує як прогормон, перетворюючись в організмі на активні та неактивні метаболіти. Найкраще вивчена функція вітаміну D полягає у всмоктуванні кальцію з тонкої кишки, що допомагає запобігти таким захворюванням, як остеопороз і остеомаляція у дорослих і рахіт у дітей. На додаток до його важливої ролі у розвитку та підтримці скелета є все більше доказів того, що вітамін D чинить сприятливий вплив на позаскелетні тканини. Такі органи, як мозок, серце, шлунок, підшлункова залоза, лімфатичні шляхи, шкіра, статеві залози та тканина передміхурової залози, складаються з клітин, включаючи Т- і В-лімфоцити, які експресують рецептор вітаміну D. У цих тканинах вітамін D, як вважають, відіграє роль у покращенні імунної функції та зменшенні вираженості запалення. Накопичуються докази того, що споживання вітаміну D може знизити сприйнятливість до інфекції дихальних шляхів у дітей. Спочатку прототипом захворювання був туберкульоз (ТБ), але тепер є дослідження, які підтверджують зв’язок з кількома іншими респіраторними захворюваннями, такими як гострий середній отит (ГСО), фаринготонзиліт, риносинусит, бронхіоліт і пневмонія (Esposito S. et al., 2015). При вивченні детермінанти статусу вітаміну D виявлено, що такі фактори, як жіноча стать, літній вік, ожиріння, географічне розташування, відсутність фізичної активності, малорухливість, обмежене перебування на сонці, деякі генетичні мутації та майже всі тяжкі хронічні захворювання були пов’язані зі зниженням рівня вітаміну D (Lapauw B. et al., 2024). Своєю чергою, епідеміологічні дані свідчать про послідовний зв’язок низького рівня вітаміну D з підвищеним ризиком різноманітних поширених розладів, включаючи скелетно-м’язові, метаболічні, серцево-судинні, злоякісні, аутоімунні та інфекційні захворювання.
У загальній дорослій популяції віком 18–74 років рекомендується дотримуватися добової норми, встановленої на рівні 600 МО (15 мкг)/добу та 800 МО (20 мкг) щоденно для осіб віком старше 70 років, у яких вітамін D може знизити ризик смерті. При цьому дорослим із високим ризиком переддіабету на додаток до зміни способу життя доцільно з профілактичною метою приймати 3500 МО (88 мкг) вітаміну D щодня. Вагітним, у яких, як визначено, прийом вітаміну D може сприяти зниженню ризику розвитку прееклампсії, внутрішньоутробної смертності та передчасних пологів, пропонується емпіричний щоденний прийом вітаміну D у дозі близько 2500 МО (63 мкг)/добу.