17 травня – Всесвітній день пам’яті померлих від СНІДу. В Україні тільки у квітні 2021 року 161 людина померла від СНІДу.
За рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я в кожну третю неділю травня відзначають День пам’яті померлих від СНІДу. Вперше це відзначили ще в 1983 році в Сан-Франциско (США). На той час у світі тільки почали реєструвати поодинокі випадки цього страшного захворювання і про нього практично нічого не було відомо. Організаторами проведення такої акції стали люди, яких особисто торкнулася ця проблема, вони пережили біль втрати рідних та друзів.
У світі катастрофічно зростає кількість ВІЛ-інфікованих. Від СНІДу від початку епідемії померло вже більше людей, ніж вбито у Другій світовій війні. Символом солідарності з ВІЛ-позитивними людьми і пацієнтами, в яких розвинувся СНІД, є червона стрічна.
Ставлення людей до цієї проблеми змінилося завдяки тому, що сьогодні відомі шляхи передачі захворювання, минули панічний страх та безпорадність перед хворобою, спричинені незнанням.
Зараз інфікування ВІЛ є проблемою не тільки осіб групи ризику. Хвороба не вибирає. Тому найпершим завданням у подоланні епідемії залишається запобігання та профілактика. Так у квітні 2021 року в Україні офіційно зареєстровано 1 349 нових випадків ВІЛ-інфекції, у 332 пацієнтів діагностовано СНІД, а 161 людина померла від СНІДу.
Вперше про СНІД заговорили у 1981 р. і ось уже впродовж 40 років ця абревіатура не сходить зі сторінок газет і журналів всього світу.
СНІД (синдром набутого імунодефіциту) – одна з важливих і трагічних проблем, яка постала перед людством у кінці ХХ століття.
- Набутий – тому що це стан, який виникає внаслідок зараження, а не передається у спадок генетичним шляхом.
- Імунний – тому що вражає імунну (захисну) систему організму, яка бореться з хворобами.
- Дефіцит – тому що імунна система перестає працювати належним чином, наступає її “недостатність”.
- Синдром – тому що у хворих виникає багато різних симптомів і опортуністичних захворювань.
ВІЛ-інфекція – це захворювання, викликане ВІЛ (вірус імунодефіциту людини). Експерти вважають, що вірус поширився по всьому світу з африканського континенту.
У яких випадках ВІЛ не передається?
ВІЛ передається тільки від людини до людини. Шляхи передачі обмежені: не можна заразитись через повітря, їжу, воду, вжиткові предмети, рукопотискання та й комарі не “переносять” вірус.
Зараження можливе:
- Статевим шляхом, тобто при проникаючому статевому акті, коли презерватив не використовується або рветься.
- Через кров, тобто при різних маніпуляціях, пов’язаних з ушкодженням шкіри або слизової оболонки людини нестерильним інструментом, особливо при введенні наркотичних речовин; при переливанні крові або її продуктів, пересадці органів і тканин, інфікованих ВІЛ.
- В організм дитини ВІЛ може потрапити (у 25-30% випадках) від інфікованої матері під час вагітності, пологів або при вигодовуванні грудним молоком.
Інші шляхи передачі ВІЛ – відсутні.
Що робити, щоб не заразитись?
- Використовувати презервативи. Ніхто не захистить вас краще, ніж ви самі, а це означає необхідний вибір вірного партнера або правильне використання якісних презервативів.
- Використовувати одноразові шприци і стерильні інструменти в перукарнях та косметичних кабінетах. Важливо пам’ятати, що всі колючі чи ріжучі інструменти, які використовуються під час медичних процедур, татуажу, пірсингу, проколювання вух, манікюру, педикюру, гоління, повинні бути стерильними, тобто обеззараженими.
- При переливанні крові або пересадці органів і тканин дотримуватись тестового контролю на антитіла до ВІЛ.
Як проявляється захворювання?
ВІЛ-інфекція – це хронічне захворювання, повільна інфекція. Тому ознаки нездоров’я з’являються не відразу, а через 5-7 і більше років. Але і до цього, в період “носійства” вірусу слід обов’язково консультуватися з лікарем.
Перші ознаки розвитку хвороби – втомлюваність, слабкість і збільшення декількох груп лімфатичних вузлів. Це не означає, що почався СНІД, однак при відсутності спеціального лікування інфекція продовжує розвиватися. Внаслідок цього приєднуються інші захворювання -“супутники”: поступово розвивається СНІД.
Які види лікування ВІЛ-інфекції існують?
- Спеціальні ліки, які діють безпосередньо на ВІЛ – це противірусні медикаменти, які застосовуються з 1996 р. Ефективність лікування антиретровірусними препаратами є високою. Вони діють на ВІЛ, “послаблюючи” вірус і його можливість розмножуватися. Але тим не менше, повністю знищити вірус імунодефіциту людини не можуть. Ці препарати не дозволяють ВІЛ-інфекції перейти у стадію СНІД.
- Ліки, які діють на збудників так званих захворювань-“супутників”.
- Вітамінні препарати, правильне хрчуванння, здоровий спосіб життя.
Чи можлива вакцинація проти ВІЛ?
Багато наукових центрів розвинутих країн зайняті рішенням проблеми вакцинації, однак це все ще питання наукових розробок і перспектив, а не реальність. Вакцини проти ВІЛ поки немає.
За матеріалами центру Scripps Research і Міжнародної ініціативи з розробки вакцини проти ВІЛу перша фаза клінічних випробувань вакцини проти вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ) завершилась успішно і «дала багатообіцяючі результати». Препарат стимулював вироблення у добровольців рідкісних імунних клітин, які запускають виробництво антитіл, які, у свою чергу, успішно боряться з вірусом
Науковці пояснюють, що нейтралізуючі антитіла широкого профілю (bnAb) прикріплюються до шипів частинок ВІЛ (ці шипи складаються з білків, які захищають вірус від імунної системи) і виводять їх з ладу.
Такі антитіла націлюються на важкодоступні ділянки на поверхні частинок вірусу – ті, які не так швидко мутують, і тому майже ідентичні у всіх варіантів ВІЛ.
У цьому проекті зі створення вакцини від СНІДу беруть участь також фонд Білла і Мелінди Гейтс, уряд Нідерландів, США та кілька НДІ по всьому світу.
Тепер розробники об’єднають зусилля з компанією Moderna для розробки вакцини на основі мРНК, що може значно прискорити темпи появи такого препарату.
Пам’ятайте, що проблема ВІЛ/СНІДу стосується всіх і кожного. Тому в теперішній неспокійний час – вік пандемії і постійних нервових перевантажень і стресів вкрай необхідно сприяти впровадженню в суспільну свідомість переваг здорового способу життя, формування соціально активної, фізично здорової та духовно багатої особистості.