Багатьом мамам знайома ситуація, коли в дитини з рота з’являється запах ацетону. Її раптом починає нудити, запах сечі стає різким. Це яскраві симптоми ацетонемічного синдрому – порушення обміну речовин, що виникає у 4 – 6 % дітей віком від 1 до 13 років. Відбувається це внаслідок накопичення в організмі т. зв. кетонових тіл: ацетону, ацетооцтової та β-оксимасляної кислот, які чинять токсичну дію на організм дитини.
Зазвичай такому стану передують вживання великої кількості жирної їжі, кондитерських виробів, грибних, рибних чи м’ясних бульйонів, курятини або телятини, стреси, важке фізичне навантаження,голодування, патологія шлунково-кишкового тракту, хвороби печінки, ендокринологічні захворювання (цукровий діабет, тиреотоксикоз та ін.), тяжкий перебіг інфекційних захворювань, пухлинні захворювання, різного роду травми, оперативні
Усі перераховані чинники призводять до підвищення у крові дитини вмісту кетонів, які мають токсичну дію на організм, особливо на центральну нервову систему та шлунково-кишковий тракт.
Починається усе з нездужання, млявості або збудження, головного болю, відмови від їжі, нудоти, затримки випорожнень і своєрідного фруктового запаху з рота. Пізніше дитина стає загальмованою, сонливою, посилюється нудота, починається багаторазове блювання. Дитина відчуває спрагу, але відразу після пиття води з’являється блювання.
Якщо ви запідозрили, що дитина має ацетонемічний синдром, можна перевірити наявність ацетону в сечі за допомогою спеціальних тест-смужок, які продаються в аптеках. Але для того, щоб об’єктивно оцінити стан порушення функцій організму у хворого, встановити правильний діагноз, зокрема з’ясувати, чи не викликана вище зазначена симптоматика гострою кишковою інфекцією або отруєнням, призначити адекватне лікування – необхідно звернутися до лікаря загальної практики чи інфекціоніста.
Ще до приходу лікаря потрібно очистити кишківник содовим розчином з розрахунку 1 ч. л. соди на 1 л води. Повторювати цю процедуру слід двічі на день. Важливо напувати дитину кожні 10 – 15 хвилин за допомогою чайної ложки, дітям від 6 до 10 років дають пити столовою ложкою. Для пиття використовують воду з лимоном, підсолоджену цукром, компот із сухофруктів, аптечні сольові препарати «Регідрон», «Гастроліт» та негазовану лужну мінеральну воду (типу «Боржомі»). У разі покращення стану, якщо дитина може вживаьти їжу, їй дають рідкі каші (гречану, вівсяну, манну), овочевий суп, картопляне пюре, печені яблука, галетне печиво. Рекомендований прийом ентеросорбентів: активованого вугілля, «Ентеросгелю», тощо. Не зайвими будуть настій валеріани та відвар ромашки.
Дітям, схильним до виникнення ацетонемічного синдрому, оскільки в них підвищений ризик розвитку дерматиту, бронхіальної астми, подагри, цукрового діабету 2-го типу, сечокам’яної та жовчнокам’яної хвороби, необхідно буде протягом усього життя дотримуватися певної дієти. З харчування вилучаються супи та борщі на м’ясному, кістковому та рибному бульйонах, телятину, м’ясо молодої птиці, субпродукти (печінку, мізки, нирки), копчення, маринади. Не рекомендовані гриби та грибні відвари, зелений борщ, щавель, ревінь, кетчуп, здоба, листкове тісто, кондитерські вироби з кремом, шоколад, жирні і тверді сири. Слід обмежити вживання помідорів, цвітної капусти, бобових (особливо сої), макаронів, фініків, інжиру та бананів.
Рекомендовані супи на овочевому відварі, картопля, буряк, морква, кабачки, білоголова капуста, броколі, брюссельська капуста, редис, салат, кріп. Корисні сухарі, гречана, вівсяна, кукурудзяна, рисова каші, яблука, груші, солодкі ягоди, виноград, персики, абрикоси, кавун, черешні. Не заборонені нежирні молочні продукти, сухофрукти, компоти, киселі.