Щитовидна залоза — ендокринний орган, який виробляє гормони тироксин (Т4), трийодтиронін (Т3) та кальцитонін. Ці гормони потрібні для нормального функціонування практично всіх органів та систем організму.
У разі відсутності щитоподібної залози без замісної терапії розвивається виражена розумова відсталість.
Коли щитовидна залоза не може виробляти достатню кількість гормонів, розвивається гіпотиреоз — низька активність залози. Коли ж гормону виробляється забагато, виникає гіпертиреоз.
Щитоподібна залоза не може працювати без достатньої кількості йоду в організмі, оскільки він є невід’ємним компонентом її гормонів. Основним природним джерелом йоду для людини є продукти тваринного (60%) і рослинного (34%) походження, а також вода і повітря (по 3%).
Серед продуктів харчування найбільше йоду міститься у морепродуктах (концентрація йоду в 1 кг морських водоростей — 800-1 000 мкг).
Біла риба, овочі (картопля, редиска, часник, буряк, томати, спаржа, зелена цибуля, щавель, шпинат), фрукти (банани, апельсини, лимони, дині, ананаси та хурма), яйця, яловичина та волоські горіхи також містять велику кількість йоду.
В Україні такі норми фізіологічних потреб йоду для:
- дітей і підлітків 90 — 150 мкг;
- дорослих чоловіків та жінок — 150 мкг;
- жінок під час вагітності та у період лактації — 200 мкг.
Найбільш поширені ознаки захворювання щитовидної залози
- Зміна ваги. Підвищення рівня гормонів призводить до схуднення, а зниження — до зайвих кілограмів. У такому разі дієти чи тренування не допоможуть повернутись у форму. Це вдасться після лікування.
- Раптові перепади настрою. Безпричинна апатія, надмірна тривожність, агресія, плаксивість чи емоційна збудливість. Буває складно відстежити у власній поведінці, їх часто списують на повсякденний стрес. Перевіритись у фахівця варто, якщо настрій раптово змінюється без вагомої на те причини.
- Температура тіла. Навіть у деяких здорових людей стала температура тіла може бути вищою або нижчою від 36,6 °C. Однак, якщо вона змінилася та довго тримається за межами особистої «норми», ймовірно, це ознака гормонального збою.
- Дискомфорт в області шиї. Важко дихати чи ковтати? Набрякає горло або хрипне голос? Відчуваєте невеликі кулясті ущільнення у запалених лімфовузлах? Це можуть бути наслідки збільшення щитовидної залози. Серед інших ознак: потовщення язика, сліди від зубів на язику, набряклість обличчя та кінцівок.
- Сухість шкіри. Це додатковий маркер для діагностування хвороби. Інші ознаки: лущення шкіри на ліктях і колінах, висипи, подразнення, запалення та підвищена чутливість.
- Розлади кишківника. Доволі часто проявляються разом із втратою ваги. Щитоподібна залоза контролює обмін речовин і роботу шлунково-кишкового тракту, тому збої в її роботі спричиняють діарею, запор та дискомфорт у животі.
- Зміни серцевого ритму. Задишка або, навпаки, прискорене серцебиття під час будь-якої фізичної активності є однією із ознак ендокринного захворювання.
- Сонливість. Потрібно звернутися за консультацією до лікаря-ендокринолога, якщо важко прокидатися зранку, а втома і сонливість відчувається навіть після 12 годин сну.
- Проблеми з лібідо. Щитовидна залоза впливає і на вироблення гормонів, що відповідають за сексуальний потяг. Тож, коли без вагомої причини виникають проблеми з лібідо, краще здати аналіз на рівень тиреотропіну (ТТГ).
- Неуважність. Чимало людей списують її на забудькуватість або сприймають її, як рису свого характеру. Утім, погіршення пам’яті та працездатності може бути симптомом захворювання. У такому разі здатність концентруватися та швидко запам’ятовувати інформацію відновиться після лікування.
- Ламкість нігтів і волосся. Ця проблема стосується не лише волосся на голові, а й брів та вій. Зазвичай, волосяний покрив відновлюється, коли рівень гормонів унормовується.
- Біль у м’язах. Низький рівень гормонів щитовидної залози призводить до пошкодження нервових закінчень, через що можуть з’являтися судоми, біль у м’язах та оніміння кінцівок.
Пам’ятайте!!! Самодіагностика може зашкодити здоров’ю. Якщо підозрюєте у себе проблеми із щитоподібною залозою — одразу зверніться до лікаря.