ВАЖЛИВО!
Прохаючи в аптеці та самостійно купуючи “щось для профілактики глистів” – Ви, як правило, отримуєте засіб для лікування!
Профілактика гельмінтозів та паразитарних захворювань це:
- регулярне миття рук
- ретельне миття овочів, фруктів та зелені
- вживання очищеної якісної води
- відсутність звичок гризти нігті та облизувати пальці (які є дуже типовими для багатьох дітей)
- здорові домашні тварини, яких регулярно купають
- прибирання помешкання
- належна термічна обробка страв з м’яса та риби і т.д.
На жаль, чарівних таблеток для профілактики – щоб випив і став невразливим до зараження гельмінтами – не існує.
Вживання протигельмінтних засобів без призначення лікаря – це не профілактичні заходи, це – самолікування, яке, окрім неефективності, може зашкодити здоров’ю.
Щоб приймати медикаменти “від глистів” – для початку слід провести обстеження на їх наявність. Адже поганий апетит у дитини, періодичні болі в животі, тривожний сон і розлади стільця можуть бути проявами надзвичайно багатьох захворювань (а досить часто, якщо ретельно розібратись – не бути проявами захворювань).
Тому не варто одразу поспішати в аптеку з наміром вирішити проблеми швидко та радикально.
Аналіз калу на яйця гельмінтів та цисти лямблій – простий і достовірний метод обстеження. Тільки матеріал для аналізу потрібно збирати ретельно, з 6-8 ділянок. Якщо перший аналіз негативний, а Ви переконані, що небажані мешканці є, – здайте аналіз тричі, з інтервалами у 3 дні після кожного разу.
Для виявлення найпоширеніших у нас гельмінтів обстеження калу цілком достатньо. Не слід здавати кров з вени, такі аналізи не показові стосовно ситуації на даний час, бо визначають рівень Ig G (клітин імунної пам’яті). Їх підвищене значення може розповісти, що рік чи 2 тому був, наприклад, аскаридоз. Але чи є він зараз – прояснить лише аналіз калу.
Звісно, є паразитози, які можна виявити лише шляхом аналізу крові (токсокароз, ехінококоз), проте показом до таких обстежень є серйозна клінічна симптоматика і знахідки вузьких спеціалістів (офтальмологів, лікарів УЗД та інш.)
Отож – спершу обстеження. Навіть якщо результат позитивний – самолікування все-одно неприпустиме!
Лише лікар може обрати найоптимальніший у кожному конкретному випадку протигельмінтний препарат і схему його застосування!
Існують засоби, які впливають на кілька видів гельмінтів, проте кожне захворювання вимагає певної тривалості прийому, деякі інвазії – повторного курсу у визначений термін.
Протигельмінтні засоби – не полівітаміни, (які, між іншим, теж мають свої протипокази та можливі побічні дії), тому їх застосування має бути абсолютно обгрунтованим та виваженим!
Стосовно рослинних настоянок різного складу і походження, роздобутих у “надійних, перевірених” людей. “Лікуючи” ними дітей, особливо малого віку і радіючи, що “без хімії”, можна в результаті отримати гастрити, токсичні ураження печінки та інші неприємні наслідки.
Тому ще раз –
НЕ ЗАЙМАЙТЕСЬ САМОЛІКУВАННЯМ!
І при підозрі на глистну інвазію чи уже з підтвердженням про її наявність – зверніться до лікаря. Лікування буде оптимальним і результат – успішним.
Гельмінти іноді не такі страшні, як наслідки неграмотного та бездумного їх лікування!