Як попередити синдром хронічної втоми
У повсякденному житті втомою вважається відчуття слабкості, сонливості, нестачі енергії для виконання будь-якої роботи. Якщо людина втомлюється після фізичної роботи та відновлює втрачені сили після відпочинку – це нормально. Якщо ж людина відчуває слабкість, незважаючи на відпочинок, і це спостерігається протягом як мінімум 6 місяців, а при обстеженні не виявлено ніяких захворювань, які б могли це спричинити, такий стан називається синдромом хронічної втоми. Синдром проявляється стомлюваністю, слабкістю, сонливістю чи безсонням, провалами в пам’яті, проблемами з концентрацією уваги і навіть світлобоязню, нудотою або блювотою після фізичних навантажень.
Втома, спричинена захворюваннями (наприклад, анемією чи захворюванням щитовидної залози) значно зменшується після відповідного лікування.
Розвиток хронічної втоми здатні викликати тривалий стрес і депресія, дієти для зниження ваги, прийом антидепресантів, куріння і вживання алкоголю, прийом медикаментів, що знижують рівень холестерину, неправильне харчування, дефіцит вітамінів і мінералів, малорухливий спосіб життя.
Синдром хронічної втоми також може бути наслідком неправильної організації режиму праці та відпочинку.
Протягом робочого дня під дією чисельних факторів працездатність людини змінюється і проходить 3 фази:
- Фаза «втягнення» в роботу – у цей період поступово підвищується активність центральної нервової системи (ЦНС), зростає активність обмінних процесів, а згодом наростає працездатність. Її тривалість від 15 хвилин до 1 години.
- Фаза стійкої працездатності – визначається оптимальний рівень функціонування ЦНС та інших систем організму, працездатність досягає максимального рівня. Тривалість – до 3 годин.
- Фаза зниження працездатності – розвиток втоми організму з прогресивним зниженням працездатності.
Після обідньої перерви ці фази повторюються. Тривалість кожної з них залежить від індивідуальних особливостей організму та від умов праці. Несприятливе середовище, в якому людина працює (не раціональне облаштування робочого місця, недоброзичлива атмосфера в колективі), та характер праці (монотонність, високий ступінь відповідальності, шкідливість, значне переважання фізичної чи розумової складової праці) можуть прискорити розвиток втоми.
При довготривалій неправильній організації праці та відпочинку організм людини не має змоги відновитись і звичайна втома може призвести до стійких порушень функціонування організму – синдрому хронічної втоми. Лікування даного стану вимагає тривалого відпочинку та зміни умов праці, а у випадку розвитку функціональних та органічних зрушень з боку систем організму – повноцінного лікування під наглядом лікаря.
Тому розуміння процесів змін працездатності та індивідуальний підхід дає можливість досягнення максимального результату без заподіяння шкоди для здоров’я працівників.
Для попередження виникнення синдрому хронічної втоми необхідно: забезпечити правильну організацію робочого місця; створити позитивну атмосферу в колективі; мінімізувати дію шкідливих чинників на робочих місцях; організувати правильний відпочинок персоналу під час технічних перерв та в обідній час.
Оптимізація робочого процесу залежить і від самого працівника. Розподіляйте виробничі завдання за важливістю та терміновістю виконання. У разі великої завантаженості зверніться по допомогу до колег. Організуйте нетривалі, бажано активні перерви в роботі, в обідню перерву вийдіть на свіже повітря та пройдіться пішки хвилин 20–30. Якщо ви займаєтеся фізичною та важкою працею, у перервах на відпочинок переключайтесь на розумову діяльність.
Працівникам також потрібно вміти правильно організовувати власний відпочинок і у вільний від роботи час, у вихідні дні: при переважанні фізичної праці варто проводити відпочинок із залученням розумової діяльності: слухати музику, читати, грати в інтелектуальні ігри тощо; при переваженні розумової діяльності, навпаки, приділяти увагу активному відпочинку – заняття спортом, велопрогулянки, туризм та ін..
Потрібно не забувати про своєчасне проходження періодичних медичних оглядів – для раннього виявлення змін у роботі функціональних систем організму.
Отже, при раціональній організації праці та відпочинку можна забезпечити бажаний рівень працездатності, уникнути розвитку синдрому тривалої втоми і, як наслідок, попередити виникнення багатьох захворювань у працівників. І звичайно ж, сприятиме цьому – здоровий спосіб життя.