Скарлатина – це гостре інфекційне захворювання, яке викликається бета-гемолітичним стрептококом групи А, який може зумовлювати ураження нирок, ангіну, ревматизм, хронічний тонзиліт та інші.
Характерні симптоми скарлатини обумовлює не сам збудник, а токсин, який він виділяє. Інфекція проникає в людський організм через слизову оболонку ротової порожнини, рідше через пошкодження на шкірі. Під час інкубаційного періоду збудник розмножується, виділяє токсини, викликаючи ангіну. З ротової порожнини інфекція мігрує в інші органи, вражаючи серце, нервову систему, нирки.
Найчастіше скарлатиною хворіють діти, які відвідують дитячі колективи. Джерелом зараження є людина, хвора на хронічний тонзиліт, ангіну, скарлатину, гломерулонефрит, стрептодермію та іншими стрептококові інфекції. Також загрозу несуть бактеріоносії, які виділяють стрептококи в навколишнє середовище протягом багатьох місяців, а іноді і років. Приблизно 15–20% зовні здорових людей є бактеріоносіями. Найбільш небезпечним для навколишніх хворий є в перші дні захворювання. Дитина заразна 22 дні з моменту появи симптомів. З метою захисту від поширення скарлатини на дитячий колектив, який відвідує дитина, рекомендується обмежити відвідування закладу. Шляхи передачі збудника: повітряно-крапельний – стрептокок передається при тривалому спілкуванні з хворим; аліментарний – збудник передається через харчові продукти, з якими контактував хворий; контактний – причиною хвороби стають предмети побуту (загальна посуд, іграшки, гігієнічні засоби) і брудні руки.
Симптоми скарлатини:
Підвищення температури тіла до 38-40 °С озноб, головний біль, може бути нудота;
Розвивається ангіна;
На шкірі виникає характерний для скарлатини висип на рожевому фоні видно дрібні червоні цятки, в нижній частині живота, на сідницях, внутрішніх поверхнях кінцівок, які зливаються в природніх складках – ліктьових згинах, пахвових западинах, пахових складках. Зникає через 3-7 днів, залишаючи після себе рясне лущення;
Ще характерним для скарлатини є блідий носо-губний трикутник, на фоні червоного обличчя;
Приблизно на четвертий день захворювання язик стає яскраво-червоним , з’являється “малиновий язик ”.
Профілактика скарлатини
Щеплення від даного захворювання немає. Найкращим засобом профілактики є своєчасна діагностика і лікування хвороби, а також своєчасне виявлення хворих і безсимптомних носіїв інфекції, їх ізоляція в домашніх умовах або в стаціонарі; проведення карантинних заходів в закладах дошкільної освіти і школах; накладення заборони на відвідування хворими дітьми дитячих дошкільних установ раніше, ніж на 22 добу після зараження, а також до отримання негативного результату бактеріологічного аналізу на наявність стрептокока. Також це збалансоване харчування, багате на вітаміни, варто регулярно провітрювати житлові приміщення та робити вологі прибирання. Звичка мити руки з милом тут обов’язкова, як і фізичні навантаження. Добре, якщо займаєтеся спортом чи загартовуєтеся. Коли ж маєте хронічні отит, синусит чи тонзиліт, необхідно їх до кінця проліковувати. Обов’язково звертайтесь до медичного закладу при появі перших ознак захворювання.
Оскільки скарлатина має високу заразливість, і діти – це найбільш вразлива категорія, необхідно дотримуватися заходів профілактики для зниження ризику інфікування.