Попри розвиток медицини, міф про заборону контакту проби Манту з водою залишається поширеним навіть серед медичних працівників.
Але доказова медицина однозначно стверджує: мочити Манту можна!
Розберемо це з наукової точки зору.
Що таке проба Манту?
Проба Манту — це туберкуліновий шкірний тест, який використовується для виявлення інфекції туберкульозу.
Речовина, що використовується:
Туберкулін — очищений білковий дериват, отриманий із культур Mycobacterium tuberculosis або Mycobacterium bovis.
Туберкулін є антигеном, але не містить живих чи ослаблених мікобактерій, тому не здатний викликати захворювання.
Методика виконання:
Туберкулін вводиться внутрішньошкірно (інтрадермально) у ділянці середньої третини передпліччя.
Через 48–72 години оцінюється місце введення: вимірюється розмір і щільність папули (інфільтрату).
Мета тесту:
Визначення наявності клітинно-опосередкованої імунної відповіді на туберкулін, яка є маркером контакту з мікобактеріями.
Походження міфу
Традиційно вважалося, що вода може впливати на результати проби Манту. Це хибне твердження виникло через бажання уникнути подразнення місця ін’єкції та пов’язану з цим можливу хибну оцінку результатів. Однак вода сама по собі:
– не проникає через шкіру;
– не взаємодіє з туберкуліном;
– не впливає на імунну відповідь.
Результати тесту залежать виключно від реакції імунної системи пацієнта.
Чому мочити Манту можна?
Контакт із водою абсолютно безпечний і не впливає на точність тесту. Це підтверджено дослідженнями та офіційними рекомендаціями:
Вода не впливає на шкірний бар’єр. Туберкулін вводиться внутрішньошкірно, тож вода не здатна проникнути до місця ін’єкції.
Відсутність взаємодії. Туберкулін не розчиняється у воді й не змінює своїх властивостей при контакті з нею.
Доказова база. Рекомендації таких організацій, як Центр контролю та профілактики захворювань США (CDC) та Національний центр біотехнологічної інформації (NCBI), стверджують: мочити Манту дозволено.
Єдиний ризик — механічне подразнення: якщо пацієнт буде активно терти або дряпати місце ін’єкції після контакту з водою.
Що дійсно впливає на результати Манту?
Механічні фактори:
– Дряпання, тертя, використання кремів чи лосьйонів.
– Накладання пластирів, бинтів або компресів.
Системні чинники:
– Імунодефіцит (наприклад, ВІЛ-інфекція).
– Хронічні захворювання або стан після вакцинації БЦЖ.
Порушення техніки виконання:
– Неправильне введення препарату (занадто глибоко або підшкірно).
– Недотримання стерильності чи методичних рекомендацій.
Міф про заборону мочити Манту є медично необґрунтованим. Наш обов’язок як медичних спеціалістів — забезпечувати пацієнтів та колег лише достовірною інформацією.
Пам’ятайте: Мочити Манту можна! Головне — уникати механічного подразнення, а також дотримуватися рекомендацій щодо інтерпретації результатів.
Розвінчуємо міфи разом! Підвищуйте свій професійний рівень із нами в Академії медичних спеціалістів.
Джерело – https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC3481914/
Ваша Академія медичних спеціалістів